Дозвольте дітям боятися
Спочатку дозвольте собі проявляти емоції, адже це те, що робить нас живими.
«Не сумуй»… «Не плач»… «Не бійся»…
Кожна з цих фраз будує стіну та формує дистанцію.
Ми звикли, що емоції необхідно гасити. І нам це вдається завдяки побудові заборон. У тій ситуації, в якій ми зараз живемо «не бійся» звучить, швидше, як самонавіювання або переконання.
Що варто казати дитині?
– ти злякався/лася…
– ти боїшся…
– я поруч…
– дай мені свою руку, я з тобою…
– мені теж буває страшно…
– що ти відчуваєш?..
– розкажи, що сталося…
– давай я тобі допоможу…
– я тебе розумію…
– ти хочеш плакати?
– боятися нормально…
– давай я тебе обійму…
– я теж сумую…
Дозволити дітям проживати емоції – дозволити собі проживати те ж.
Навчити дитину можна лише того, що вміємо самі.