Державний професійно-технічний навчальний заклад "Дубровицький професійний ліцей"
Хто б міг подумати рік тому, що ми будемо цікавитися цим питанням. Проте з початку повномасштабного вторгнення країни агресора, ця тема стала питанням виживання. Адже саме паніка в таких ситуаціях може коштувати нам життя та здоров’я.
Перше, що слід пам’ятати, – це завжди ховатися в укриття у випадку повітряних тривог. Як правило, ми маємо достатньо часу для того, щоб добратися до безпечного місця. Якщо такого варіанту немає, притримуйтесь правила двох стін. Тримайтеся подалі від вікон. Читати далі
22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об’єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Читати далі
Рівно 8 років тому кіборги Донецького аеропорту довели всьому світу – українські воїни міцніші за бетон, а найбільш неприступна фортеця – це їхня незламність у бородьбі за УКРАЇНУ. Читати далі
В Україні продовжуються новорічні та різдвяні свята. Традиційно, 12
днів після Різдва Христового називають Святками і триватимуть вони аж до
Водохреща 19 січня. Читати далі
ЧЕКІСТ ВІВ ОЛЕНУ ПЧІЛКУ НА Д0ПИТ, ПРИВ’ЯЗАВШИ М0ТУЗК0Ю Д0 К0НЯ.
Єдиний в Україні й світі пам’ятник Олені Пчілці встановлено в Луцьку у 2011 році біля Волинської обласної наукової бібліотеки, що носить її ім’я. І то з ініціативи громадськості та небайдужих українців. Сьогодні на честь неї в Україні названо лише кілька бібліотек, вулиці у деяких містах та гімназію в рідному Гадячі. Чим же так «завинила» мати Лесі Українки перед державою?
Маляр, графік, іконописець, поет, перекладач, мистецький і літературний критик, культурно-мистецький діяч. Син історика й освітнього діяча Я. Гординського.
Народився у родині викладача Львівської класичної гімназії, згодом відомого літературознавця Ярослава Гординського Читати далі
ВІН ПЕРЕМАГАВ ТЕМРЯВУ
Кобзар, заслужений артист України Тарас Силенко, понад двадцять років відкривав своїми піснями заходи Історичного клубу «Холодний Яр». А презентацію книги «Тарас Силенко, співець непримиренної України», яку президент «Холодного Яру» Роман Коваль провів у Національному музеї літератури України, відкрив піснею син кобзаря Святослав Силенко. Читати далі
В цьому році виповнилося 180 років «Катерині» — картині Тараса Григоровича Шевченка, яка була виконана ним на тему власної однойменної поеми в 1842 році. Читати далі
📚 Есеї Оксани Забужко, перевидання роману «Шантарам», мемуари Метью Перрі, який зіграв Чендлера у «Друзях» — розповідаємо про найцікавіші книжкові новинки грудня ❄️
Гортайте добірку, там точно знайдеться щось цікаве для вас. Також в описі до картинок додаємо посилання на кожну книгу 🫶
➡️ Яка з новинок зацікавила найбільше? Читати далі
український письменник, філософ, педагог. У Київському університеті створив блискучу школу філософів і психологів Читати далі
…Багатьма дорогами пройшов Микола Гурович Куліш
–дорогами навчання, таврійського степу й України, дорогами війн,
самовіддачі, духовного піднесення, дорогами творчості, відкриття,
переслідувань. За недовге життя йому довелося пережити ледь не все, що
тільки може випасти на долю людини. І на всіх дорогах, в усіх життєвих
випробуваннях він залишався яскравою постаттю, що прагне справедливості,
краси і добра
Долучайтеся до Національного тижня читання!
🇺🇦З 12 по 19 грудня в Україні триває другий Національний тиждень читання📚📖.
🤝Загальнонаціональне свято відбувається під егідою Українського інституту книги (УІК) спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України та при партнерстві ВГО Українська бібліотечна асоціація й Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів з 2021 р. Читати далі
Письменниця, літературознавиця, перекладачка, публіцистка, авторка праць
з теорії літератури, історії фемінізму Соломія Дмитрівна Павличко
народилася 15 грудня 1958 року у Львові в сім’ї українського письменника
Дмитра Павличка. Читати далі
Чорнобиль – трава гірка…Чорнобиль – незагойна рана для кожного
українця… Масштаби лиха та важкі наслідки стали найтяжчими в історії
нашої планети.
Сьогодні в Україні вшановують пам’ять учасників ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС, пам’ять тих, хто врятував світ…Цей
пам’ятний день започатковано Указом Президента від 10 листопада 2006
року. Читати далі
🎵✍🏻13 грудня виповнюється 145 років з дня народження Леонтовича Миколи Дмитровича – українського композитора, хорового диригента, піаніста, педагога, збирача музичного фольклору та громадського діяча.🇺🇦📖
🎶Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам’яної» та інших. Його різдвяна щедрівка «Щедрик» перекладена багатьма мовами і відома у англомовному світі як “Carol of the Bells”. Читати далі
Життєпис
ХИЖНЯК Антон Федорович
(1907-1993)Народився 8 грудня 1907 року в с. Зачепилівка, Костянтиноградського повіту (тепер Зачепилівський район Харківської області).
Український письменник.
На початку 30-х років працював редактором газети Красноградської МТС. У 1941 році закінчив Харківський педінститут. Читати далі
Цьогоріч свято актуальне як ніколи, адже українські воїни щодня,
щогодини, щохвилини боронять нашу землю від росіян, відбиваючи атаки й
проводячи наступальні операції для звільнення територій.
Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів,
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старий по мертвому гудів.
Коли відкільсь взялася міць шалена,
Як буря, все живе схопила, пройняла, –
І ось, –дивись, в руках замаяли знамена,
І гімн побід співа невільна сторона. Читати далі
З метою привернення уваги учнівського колективу до актуальних для суспільства проблем: подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків, захисту прав кожної людини, бібліотека навчального закладу долучилась до міжнародної акції “16 днів проти насильства”, в рамках якої створена книжкова експозиційна виставка «Ні – насильству!». Читати далі
У рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності (16 листопада) та з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей, підтримуючи право кожної людини на індивідуальність і дотримання своїх переконань, наголошуючи, що толерантність – це аж ніяк не поступливість, поблажливість, потурання чи терпиме ставлення до соціально неприйнятного, – це передусім, активна життєва позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. У бібліотеці навчального закладу організовано тематичну книжкову виставку, поширено соціальний відеоролик «Основи толерантності», розроблено рекомендаційний список літератури «Книги замість стін». Бібліотеки – одні з найдавніших культурних інститутів людства, що в процесі свого існування безліч разів змінювали форми документів, що ними зберігалися, функції та завдання, але ніколи не припиняли свого існування. Так склалося тому, що вони накопичують і передають знання та вічні духовні цінності від одного покоління до іншого. Сьогодні бібліотеки перетворюються із традиційної книгозбірні на потужний інформаційний центр. А ще бібліотеки – це територія толерантності, своєрідна школи спілкування, адже сюди може прийти кожен і почуватися повноцінним і рівноправним з іншими. Читати далі
Історична година «Шляхами подвигу та слави»
Мета: Дати уявлення учням про День визволення України від німецько – нацистських загарбників. Розвивати почуття патріотизму та національної самосвідомості, відповідальність, гідність, мужність. Виховання шанобливого ставлення до героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні. Читати далі
Тамара Михайлівна Мороз-Стрілець Читати далі
Володимир Лис
Біографія
Володимир Савович Лис (нар. 26 жовтня 1950, хутір поблизу села Згорани, Любомльський район, Волинська область) — український журналіст, драматург, письменник. Відомий також як народний синоптик. Його довгострокові прогнози на цілий рік неодноразово збувалися.
Відомий український письменник, народознавець, видавець, народився на хуторі Забуда на Житомирщині, в селянській родині. Відомо, що це сталося між Покровою та Дмитра (тобто між 14 жовтня і 8 листопада). Точну дату батьки – Тимофій Якович та Мотря Антонівна – не пригадали, тож у сільраді записали 25 жовтня.
День ООН – це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН.
24 жовтня 1945 р., після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, офіційно створено Організацію Об’єднаних Націй. У 1971 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, у якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об’єднаних Націй є живим втіленням надії.
Володарі, що дорожать своїм добрим ім’ям та славою
більше ніж інші люди, виставлені на суд загалу.’’ (Пилит Орлик).
Пилип Степанович Орлик (1672-1742) – військовий і політичний діяч, дипломат, гетьман України в еміграції, сподвижник І. Мазепи і продовжувач його справи у боротьбі за державний суверенітет Гетьманщини.
Пилип Орлик видавав поетичні книжки, цікавився філософією і літературою, залишив після себе багато листів і великий рукописний « Діаруш подорожній». Читати далі
Треба інколи мати
трохи щастя. Треба бути в доброму місці в добрий час. Складно,
непередбачувано? А знаєте, я думаю, що щастя можна викликати, що його
можна спровокувати. Усе просто — для цього треба справді буйно мріяти!
Не треба починати із якихось бізнес-планів, стратегій. Усе це змушує
мислити у певних рамках. Мрійте собі сміливо! І ще одна передумова
успіху — це цікавість. Треба вчитися увесь час. І третє — слід мати
якісь ясні, чисті принципи поведінки. Треба вибрати для себе певний
спосіб, розуміти, що важливе для вас і чого ви хочете досягнути. Треба
мати власну візію і ясне бачення. Треба бути чесним, говорити правду. І
лише правду. Якщо не виходить, то треба просто уникати казати правду
(хоча це буває боляче), але ніколи не брехати, не казати направду. Треба
вміти давати натхнення іншим, вміти їх запалити і мобілізувати.
« син , мені у ній все знано: добро і зло, я бачив блиск і тлю; її, і всі колишні плями, отруту всю люблю»
Книга – сховище від зайвих емоцій. Щоденні тривоги та виклики нової реальності
тиснуть на нашу психіку. Втім ми можемо допомогти собі відволіктися,
занурившись у читання …Візьми книгу із
собою в укриття.
1887 – – визначний
український мовознавець і педагог, провідний діяч у нормуванні
української літературної мови (1917–1933), фактичний редактор
остаточного тексту «Українського правопису» (1927). Репресований.
1909 – – український
поет, прозаїк, перекладач, літературознавець. Автор збірок поезій
«Привітання життя», «Велика гармонія», «Три перстені», «Книга Лева».
1940 – – український поет, перекладач. Автор поетичних збірок «Наказ каменярів», «Віра в людину», «Запах далини», «Жага життя» та ін.
Юрій КЛЕН (1891—1947). Приборкання хаосу
Упорядник і автор літературно-критичних розвідок лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка
І може іншого шляху немає,
Щоб з хаосу душі
створити світ.
Ю. Клен
З Всесвітнім днем туризму! Нехай вам відкриваються нові куточки
нашого дивного і прекрасного світу. Нехай зустрічаються цікаві
люди, незвичайні традиції і дивовижні пам’ятки. Бажаю частіше бувати
там, де ваша душа наповнюється радістю.
«…без праці жити не можу,
… без страху торую собі дорогу в театр!»
Щороку 22 вересня, у День партизанської слави, ми
вшановуємо учасників партизанського руху, тих, хто наближав Велику Перемогу,
проводячи героїчну боротьбу у ворожому тилу.
Читати далі
Анатоль
Патрикійович Свидницький (Петриченко — український
письменник, громадський діяч і фольклорист, народився в с. Маньківцях
Гайсинського повіту, на Поділлі, в родині священика.
Життєпис.
Батько родини Патрикій Якович (1800–1870), розпочавши службу дячком, у 1836
р. одержав сан священника. Отець Патрикій був простою людиною, але любив книжку
і зібрав чималу бібліотеку.
Мати письменника, Мотрона Лаврентіївна Ганчевська, дочка колишнього
уніатського пароха села Попова Гребля, походила з шляхти.
Сім’я Патрикія Свидницького була чимала — чотири сини і дві дочки.
У 1843 р. Анатолій вступає до Крутянської духовної школи (бурси). Закінчив
її у 1851 р., після чого вступає до Подільській духовній семінарії у
Кам’янці-Подільському і, не закінчивши її, вступив (1856) до Київського
університету, на медичний факультет. Згодом перевівся на філологічний
факультет, котрий через матеріальні труднощі не закінчив.
Згодом учитель у Миргороді (1860–1862), акцизний чиновник у Козельці (1862
— 69). Працював у Козелецькому повітовому земстві, котре розміщувалося у
Будинку полкової канцелярії.
У 1863 році одружується з дочкою козелецького лікаря — Оленою
Величківською. У червні 1868 року у зв’язку з алкоголізмом Свидницького
переводять на позаштатну роботу. На той час у нього вже було троє дітей.
28 березня 1869 року виходить у відставку і переїздить до Києва.
Влаштовується на посаду помічника завідувача архіву Київського
університету, де фактично виконує обов’язки вченого архіваріуса і за час
1869–1871 науково описав багато архівних матеріалів. Ця робота була видана вже
посмертно у 1879 році правлінням університету.
У вересні 1870 року подорожує до Кам’янця-Подільського у пошуках кращої
роботи, але безрезультатно.
Помер у Києві 18 липня 1871 р.
Свидницький розпочав громадську працю як член таємного
Харківсько-Київського студентського товариства, яке ставило своїм завданням
боротьбу з царським режимом, ширило заборонену літературу, домагалося
заснування недільних шкіл тощо. Свидницький був ініціатором заснування
недільної школи на Подолі. У студентські роки починає писати, створює низку
високопатріотичних поетичних творів, до яких сам писав музику. «В полі доля
стояла» спрямований проти кріпосництва і «сподіваної волі».
За життя була надрукована лише «Горлиця» (1860), інші твори опублікував у
1901 І. Франко в ЛНВ: «Коли хочеш нам добра», «Україно, мати наша», «В полі
доля стояла», «Вже більш літ двісті», остання, написана під впливом Т.
Шевченка, дійшла до нашого часу як популярна народна пісня; у ній Свидницький
засуджує діяльність Б. Хмельницького і Переяславську угоду 1654.
З низки етнографічних статей, написаних Свидницьким у 1860-62, надрукована
лише «Великдень у подолян» і статті, спрямовані проти сваволі царської
адміністрації «Из Миргорода» (обидві в «Основі», 1861). По закритті «Основи», коли
не стало жодного українського журналу, Свидницький опублікував російською мовою
ряд нарисів й оповідань у газеті «Киевлянин».
Титульна сторінка роману «Люборацькі» 1901 р. Ілюстрація з книги зібрання
творів Анатолія Свидницького 1958 р.
Головний твір Свидницького – роман «Люборацькі». Це хроніка (значною мірою
автобіографічна) занепаду священичого роду Люборацьких у трьох поколіннях, на
реалістично відтвореному тлі панування польських панів на Поділлі, утисків
царського режиму і ворожого українству офіційного православія. Широке тематичне
полотно твору дало підставу І. Франкові назвати його «першим реалістичним
романом на побутовому тлі».
Як змістом, так і мистецькою формою роман «Люборацькі»— посередня ланка між
прозою Г. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка та інших з одного боку — і пізнішою
реалістично-побутовою епічною прозою Івана Нечуя-Левицького і Панаса Мирного з
другого боку. Але на сучасну Свидницькому літературу роман впливу не мав, бо
його опублікував лише 15 років по смерті автора І. Франко у «Зорі» (1886). По
цьому роман багато разів перевидавано до і за радянського часу.
Марія Затуренська була народжена у Києві. Її родина емігрувала у США і оселилась у Нью-Йорку,
коли їй було вісім років. Подібно багатьом іммігрантам, Марія
Затуренська була вимушена працювати на заводі протягом дня, але могла
вчитися у середній школі вечорами. Навчалася у Вальпараїському, Вісконсинському, Сіракузькому університетах. Вона вчилася з відзнакою і виборола стипендію для навчання в Університеті Вальпараїсо (штат Індіана). Вона пізніше перейшла до Університету Медісон-Вісконсин, де зустріла майбутнього чоловіка, поета Горація Ґреґорі, який також був відзначений літературними преміями. Вони мали двох дітей — Патріка та Джоану.
Дебютувала поетеса публікацією у нью-йоркському журналі. Публікація була помічена,
та неочікуваний успіх приголомшив авторку, але література вже не
відпускала її з своїх обіймів. Сіракузький університет видав «Щоденник
Марії Затуренської (1938–1944)» — своєрідну сповідь письменниці,
враженої карколомністю лінії мистецького життя: то злети, то падіння.
Але завжди була надія на краще. Здається, що книга написана не словами, а
спалахами почуттів та переживань. 1938 року за збірки поезій
«Переддверря серця» та «Холодне ранкове небо» Марія Затуренська одержала
престижну в США Пулітцерівську премію. Вся літературна
спадщина поетеси — 8 збірок поезії. Остання з них була надрукована 1947
року й мала ліричну назву «Прихований водоспад». Про творчість Марії
Затуренської можна сказати коротко — поезія серця, сповнена фатальної
боротьби людських почуттів (аж до знемоги).
Марія Затуренська була народжена у Києві. Її родина емігрувала у США і оселилась у Нью-Йорку,
коли їй було вісім років. Подібно багатьом іммігрантам, Марія
Затуренська була вимушена працювати на заводі протягом дня, але могла
вчитися у середній школі вечорами. Навчалася у Вальпараїському, Вісконсинському, Сіракузькому університетах. Вона вчилася з відзнакою і виборола стипендію для навчання в Університеті Вальпараїсо (штат Індіана). Вона пізніше перейшла до Університету Медісон-Вісконсин, де зустріла майбутнього чоловіка, поета Горація Ґреґорі, який також був відзначений літературними преміями. Вони мали двох дітей — Патріка та Джоану.
9 вересня – Міжнародний день краси.
Головна мета свята – підкреслити важливу роль індустрії краси в
сучасному світі та показати, що краса може бути не лише зовнішньою, але й
внутрішньою.
Відомо, що
Міжнародний день краси розпочали відзначати з ініціативи Міжнародного комітету
естетики та косметології CIDESCO. Його заснували у 1995 році, і тепер він
визнається у всьому світі. Організація CIDESCO активно розширюється по всьому
світу, а також проводить різноманітні конференції для обговорення сфери краси у
різних країнах.
Найчастіше, потрапляючи у вир
повсякденних турбот, люди не помічають краси навколо себе і приймаючи стереотипи, які диктують
телебачення, реклама,
думають, що краса – це набір параметрів та цифр. Краса – це радість нашого
життя, це те, що нас оточує, вона у дрібницях – у квітці, що першою роквітла
навесні, в усмішці близької людини, в очах щасливої матері, у добрих справах.
Сила і мудрість краси у тому, що вона
надихає митців на нові сюжети й полотна, несе позитивну і гармонійну силу, а
також світлі емоції.
Краса, може, і не врятує світ, але вона
точно зробить його приємнішим. Тому вітаю
з Міжнародним днем краси. Щиро бажаю
вам і вашим близьким завжди залишатися щасливими, здоровими, квітучими і
прекрасними, як всередині, так і зовні.
8 вересня на 14-й сесії
Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1966 році був оголошений перший Міжнародний
день грамотності. Відтоді цей день відзначається щорічно, щоб нагадувати
світовій спільноті про важливість поширення освіти.
Грамотність – свято для людства, яке досягло
вражаючого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до
чотирьох мільярдів.
Однак грамотність для всіх – дітей, молоді та дорослих
– ще не до кінця досягнута мета. Боротьба з неписьменністю як і раніше
залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні
успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними,
а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.
Безліч дітей, молодих людей і
дорослих, охоплених шкільними або іншими освітніми програмами, не відповідають
рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати грамотними в умовах
сьогоднішнього світу, що стає все більш складним. Існує явна необхідність у
розгортанні програм поширення грамотності.
Більше читайте!
Банальна, проте вкрай ефективна порада. І не так
важливо, яку мову ви збираєтеся вивчити або яких помилок позбутись – завдяки
літературі (не лише художній, а й науково-популярній) можна звикнути до
звучання та використання живої мови, далекої від офісних канцеляризмів. При
регулярному читанні мозок запам’ятовує навіть найскладніші слова, вислови та
граматичні конструкції. Крім того, можна читати й аналізувати прочитане з
погляду правил української мови.
Читання має дивовижну користь для нашого мозку та
психічного здоров’я. На відміну від соцмереж і телебачення, які стимулюють
пасивне споживання інформації, читання – це активний процес. Під час нього
залучені одразу кілька частин мозку, що потребує від нас навіть у
неврологічному сенсі більшого, ніж примітивне гортання стрічки новин.
Історія свята
Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО
відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб
привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб
збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на
розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої
Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована
відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації
неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція
рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції,
Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.
Цікаві факти про грамотність
1. У світі тільки в 19 країнах ступінь
грамотності у жінок вище в порівнянні з чоловіками. А з 143 держав в 41 країні
ймовірність бути безграмотною у жінки в два рази більше, ніж у чоловіка.
2. Неграмотність процвітає не тільки в
бідних, але і, як вказує організація ЮНЕСКО, в багатших країнах, таких як
Єгипет, Бразилія, Китай.
3. У 15 державах світу понад 50% дітей
не мають навіть основної загальної освіти.
4. Всеукраїнський перепис населення,
показав, що в Україні на 2010 рік 91% населення має закінчену середню і вищу
освіту.